Побут наших пращурів визначався не лише прагматичною доцільністю, а й відбірно наповнювався вищим духовним змістом. Форма, зовнішній вигляд, розташування побутових речей визначалися як зручністю в користуванні, так і здатністю гармонізуватися з людиною та природою. Особливе місце в українському звичаї виділялося одягу. Наші предки ставилися до одягу як до своєрідного додаткового тіла, а тому й вибагливо та відповідально підходили до його створення, оздоблення та носіння. Одяг був окрасою людини, підкреслював її соціальний та духовний стан і водночас виконував обережну функцію завдяки вкарбованим у нього сакральним образам. З плином часу та під впливом глобалізації українці відійшли від свого традиційного одягу і перестали виготовляти його власноруч. Натомість вбралися в сучасний конвеєрний одяг з незрозумілою символікою і часто-густо з дисгармонійною формою. Такий перехід вплинув на безліч сфер, починаючи від особистого здоров’я до суспільного ладу в цілому. На щастя, сьогодні ми ще маємо змогу зберегти, повернути і дати нове життя нашому звичаємовому одягу, тому обов’язково маємо скористатися цією нагодою! З таких міркувань, Школа Батьків-Матерів України проводить лекцію «Рідний одяг як оберіг», яка відбудеться в суботу 17 жовтня о 12.00 в Музеї Івана Гончара, м.Київ, вул. Лаврська, 19.
Архив расписания выставки «Лекція «Рідний одяг як оберіг»»