За роки незалежності українці почали проявляти цікавість до свого минулого, усвідомлювати його значущість. Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» не залишився осторонь цього процесу. На сьогодні розроблено чимало різних програм по вивченню історії нашої країни, але музей є одним з головних центрів, який має на меті привернути увагу громадськості до найтрагічніших сторінок національної історії – голодоморів в Україні.

Упродовж всього життя людина стикається з різноманітними речами і паперами. Про це свідчать документи, наприклад: паспорт, свідоцтво, індифікаційний код та подібне. Але протягом першої половини ХХ століття український селянин не мав такого роду документів. Окрім того, тодішня влада не була зацікавлена у налагодженні процесу документообігу, а інколи й навмисне вилучала і знищувала певні документи. Тому про селянина початку ХХ століття у нас збереглося мало документальних свідчень. До сьогодення дійшли переважно предмети, якими селяни користувалися в повсякденному житті. Саме ці німі свідки матеріального світу проливають світло на стиль життя українських селян початку ХХ століття.