Кожна історія має свій початок, свій пролог з продовженням. Навіть чарівна і магічна. Все через те, що чудотворний наслідок, має свою причину. Так є і зі спілками художників слова і звуку, жесту та реакції. Кожна історія має свій початок, свій пролог та продовження. Все саме так, як і має відбуватися. Не може бути випадкових речей, спонтанних зустрічей. Якщо є десь споріднена душа, то, в результаті, вона невідворотно наткнеться на свій супутник чи двійника, а може і на себе саму, клоновану і помножену. Коротко і коротше, дві культові і глибокі бойові одиниці двох непримиренних нині країн, а саме — Олег Іванович Гнатів, корінь та еліксир вічної молодості івано- франківської Perkalaba та московський індустріальний шаман та іронічний витівник — Прохор Алєксєєв, причетний до багато чого сакрального і замішаний в різних колабораціях. Перелік його участі і причетності доволі вагомий, від художнього кічу НОМ та Прохор и Пузо до індустріального заряду культових і фундаментальних SOBAKI TABAKA i EΛEVEN. Все почалося в липні 2013 року (10-14 липня), а власне 11 липня на фестивалі АртПоле в Уніжі, де мало відбутися їхнє спільне шаманське дійство в рамках сцени “Театр-Перформанс”. Все під місткою і вагомою назвою GUTZUL MAGIK FOUNDATION.Опісля, 21 вересня 2013 року, відбувся GogolFest, де був проект ArtPole на Gogolfest, де майстерність другого виступу шліфувалася по крупинці, відсіюючи все зайве. Хоча зайвого в них не було початково, тільки чистий струм по венах і нейронна гімнастика.Це само по собі таке щільне вариво драм-н-бейсу і гуцульської магії, котре, зрештою, сформувало постмодерністський гібрид, що еклектично притлумлює фібри чутливого сприйняття і серця всіх, хто готовий до відчизняного музичного простору. Проект був фактично замороженим в реальності тому, що ряд подій Українського повстання і революція гідності в цей момент понад усе. Це була реакція на життя та акт непокори перед свинською системою, колективне/спільне(?) повітря свободи. Потім війна. Відкрита рана і фаза циклу занепаду. Але як заведено не осягнення концептуального і художнього замислу. Концентрат гнучкого незламного духу, який спочиває на чарах та соціальному багатоголоссі кам’яних джунглів з бетону, котрі тремтять від постійного тиску електричних сердець. Минуло півтора року з того часу, коли виступи двох джерел глибинної енергії були ковтками повітря на розпліджувальних і субститутних, а часом і цілковито бездарних широтах нами, приходить час розкидати каміння, приходить теж час його збирати. 14 січня 2015 року була презентована Familia PERKALABA. Tribute to Gutzul Sound System, де фундація переосмислила перкалабський Автобус. Ось і весна 2015 принесла нову звістку про підготовку повноцінного релізу Molfar, тобто гуцульський чаклун.Фізичний носій буде, судячи з усього, в травні-червні, так само як локальні і точкові презентаційні дійства. Наразі варто сказати, що там 9 треків, 9 кроків на зустріч слухачеві, котрий жадає часу виходу. Також вже вказаний і презентований раніше Автобус. Це привідкрита завіса таємниці і матеріалізація еклектичного вістря сприйняття гнучкої реальності. Гнатів шепоче і гарчить, Алєксєєв чаклує над тременвоксом, неначе загадує бажання в реальному часі, втілюючи їх публічно. Це автентична гуцульська містика з бристольськими акцентами над рідними словами, праця над помилками через призму досвіду та проникненням до суті. Це мантра звуженого часу сліпих прозрінь. Далі буде більше, альбом скаже багато, це вже зрозуміло, стане одним з найбільш очікуваних і містким лонгплеєм року. Але поки що це лише алгоритм, початок ще попереду, це найважливіше. Як і те, що чари нікуди не зникають і не заземлюються, вони довкола нас і спочивають в нас, усього лише очікуючи правильного підходу і потрібного моменту виходу.
