Наталка Полтавка

М.Лисенко
Лібретто: І.Котляревський

Берег Ворскли.
Сюди приходить зажурена Наталка.
Вона тужить за своїм коханим Петром, який уже чотири роки десь на заробітках.
З'являється возний Тетерваковський.
Він освідчується Наталці в коханні.

Однак бідна, але горда дівчина йому відмовляє — вони ж не рівня.
Співаючи жартівливу пісню, проходить виборний Макогоненко.
Возний заводить із ним розмову про Наталку і просить у сільського старости допомоги посватати її.

Хата Терпилихи.
Мати докоряє дочці, що та при їх великих нестатках, перебирає женихами.
Наталка відповідає, що кохає лише Петра і чекатиме на нього.

У хату заходить виборний Макогоненко.
Він радить видати Наталку за возного Тетерваковського і цим позбутися злиднів.
Задля спокою матері дівчина погоджується одружитися з возним.

Сільська вулиця.
Наталка в останній надії сподівається на повернення Петра.
А тим часом дівчата і хлопці приходять до неї на заручини.
Всі йдуть до хати.
Бурлака Микола розповідає про свою нещасливу долю.
Співаючи журливу пісню, в село входить Петро.
Із розмови з Миколою він довідується про сватання Наталки.
Парубок у відчаї.
Він просить Миколу дізнатися чи по своїй волі Наталка виходить заміж.

Вибігає Наталка.
Вона присягається Петрові, що кохає лише його, і тепер, коли він повернувся, відмовляється від возного. Тетерваковський і Терпилиха обурені.
Петро зважується підкоритися своїй долі і податися геть, аби не засмучувати Наталчиної матері.
Терпилиха зворушена наміром Петра.
Возний теж розчулився і вирішив хоча б раз у житті зробити добрий вчинок.
Він відмовляється від Наталки.

Терпилиха благословляє Наталку і Петра.
Наречені запрошують усіх на весілля.