Відкриття 23 січня (п’ятниця), 18:00Прес-показ 23 січня (п’ятниця), 17:00 (акредитація для ЗМІ обов’язкова)Деякі провідні музеї на теренах колишнього СРСР мають особливі зібрання, відомімузейникам як «спецфонди».

Та їх призначення – не збереження виняткових шедеврівчи рідкісних творів. Артефакти, яким «пощастило» потрапити в такі зібрання, якмінімум, мали бути схованими подалі від людських очей, як максимум – знищеними.У Національному художньому музеї України (тоді Державному українському музеї)Спеціальний секретний фонд сформувався у 1937 – 1939 рр.

До нього з музеївХаркова, Одеси, Києва, Полтави та зі спецфондів Української художньої виставкизавозились твори «ворогів народу», «формалістів», «націоналістів» – тих хто, на думкупартійних ідеологів, «спотворював дійсність» і являв загрозу «новому суспільству».Більшість імен та творів на довгі роки були викреслені з історії українського мистецтва.Так до Спецфонду НХМУ потрапили Олександра Екстер, Олександр Богомазов, ДавидБурлюк, Віктор Пальмов, Олекса Грищенко, Онуфрій Бізюков, Неоніла Гриценко, СеменЙоффе та багато інших художників.Інвентарна книга Спецфонду 1939 року налічувала 1747 позицій, серед яких живопис,графіка, обкладинки книг, фотографії, скульптура, посуд, папки з музейними справами,плакати, хрести, ікони, книги, дипломи, листування, вирізки з газет.

Своїм порятункомвони мають завдячувати... війні, яка відсунула на другий план боротьбу з «ворожим»мистецтвом та відданості музейників своїй справі.Із 1987 року розпочалась копітка робота по переведенню творів до основного фонду.Деякі з них вже повернулись до глядача, як от полотна Віктора Пальмова чи ВасиляСедляра, а є твори, яких ніхто не бачив від 1930-х. Робота триває, і виставковийпроект «Спецфонд» є лиш етапом на довгому шляху з реставрації та реабілітаціїзабутих сторінок українського мистецтва. Те, що зараз вони повертаються, єсвідченням несподіваних поворотів долі, завдяки яким рано чи пізно все таємне стаєявним і вносить свої корективи як в окремі, особисті історії, так і в історію загальну.