Виставка відомого українського художника-живописця Фурлета Анатолія Борисовича, автора численних синтетичних образів, різноманітних за формою вислову та змістовним наповненням композицій. «Чорна рада» (2010), «Його жертовник», «Писанкарка» (обидві – 2011), «Сон Сарматки», «Домна і Красуля», «Мандрівка під небесами» (усі – 2012) та ще багато інших принесли йому славу.

Народився Анатолій Борисович Фурлет 13 лютого 1958 року в селі Чепоноси на Буковині. Навчався в хотинській художній школі у Кушнірука В. В., Кириленка М. Г.

Вищу художню освіту здобув на художньо-графічному факультеті Одеського педінституту, де навчався у Гегамяна В. А. та Борисюк З. Д.

Багато років життя віддав вихованню творчо обдарованих дітей, очолюючи близько двадцяти років Городоцьку дитячу художню школу. Педагогічна і творча праця живила художника. Фурлет працює серіями творів. В окремих роботах майстра не важко помітити впливи давньої української ікони з її площинними рішеннями, локальними колірними зіставленнями, з аскетичністю змістовного намоленого змісту. У картинах Фурлета, як і в іконописній традиції, пляма окреслена лінією, що вибудовує форму композиційного елементу, зрештою самого образу. Відчувається пошук і втілення імпровізованої асоціативності в композиціях митця.

Різнобарвні полотна майстра з глибокою містичністю, а головне, з прадавньою українською традицією, навіяні історичними оповідями, міфологічною символікою. Міф Фурлета – це особливе світочуття в мистецтві, набуваючи при цьому нових форм, зберігаючи свою правічну сутність.

Твори Фурлета несуть багаті запаси енергії, свіже, невинне та безпосереднє бачення світу… Його картинам притаманні вживання яскравих кольорів, надзвичайне чуття до його властивостей, здатність інтегрувати елементи кубізму, футуризму, примітивізму, тенденція змішувати давнє із сучасним.