...але вiтер...

Декорації створені з десятків вентиляторів. Музика, що народжується із поєднання шумів сцени та живих барабанів. Простір психоделічної візії, побудований за допомогою відеопроекцій... Все це перетворюється на видовище, яке ви запам’ятає назавжди. Кінетична вистава режисера Влада Троїцького «… але вітер…» — захоплююче естетичне переживання, якого ще не бачив український театр.

“...але вітер…” — це історія про зустріч, про любов, про війну, про розставання та надію.
Вистава Влада Троїцького – поетична розповідь, не прив’язана до простору та часу. Медитативне дійство, що відсилає до тендітної та романтичної стилістики Хаяо Міядзакі.
Вперше виставу “...але вітер…” було показано у 2016 році на Міжнародному фестивалі сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST.

«…це чиста поезія, втілена у фізичному просторі сцени. Декілька десятків вентиляторів, шмаття целофану, відеомеппінг і звуки ударної установки створили насичену реальність десь на межі сновидіння».

- LB.UA
«Дивно, як целофан, вентилятори і барабани можуть розповісти все настільки чітко. Творці постановки поставили собі за мету перетворити сміття в красу, і їм це вдалося»
- CULTPROSTIR.UA
«Красиво — неймовірно! Зчитується легко і багатосмислово. Наочна демонстрація терміну функціональна сценографія".
- «Дзеркало тижня»