Їм аплодували авторитетні журі Міжнародного конкурсу акордеоністів „Citta di Castelfidardo” в Італії, і не просто аплодували, а присудили звання переможця конкурсу. Був 1999 рік. На цей момент за баяном у країнах соцтабору ще тягнувся флер «народного» інструмента, але на Заході він вже давно зайняв свою нішу на академічній сцені наряду з іншими популярними сольними інструментами. Тим не менше, для західного слухача такий феномен як Квартет баяністів імені Миколи Різоля – досі екзотика. Це все одно що чотири фортепіано, чи чотири органи, на яких грають одночасно.
Створюючи 1939 року квартет баяністів, Микола Різоль у принципі й прагнув здивувати. До першого складу ансамблю, крім Різоля, увійшли сестри Раїса і Марія Білецькі та Іван Журомський. Але справа не в складі (хоч для радянського слухача жінки-баяністки ще були диковинкою). Будучи професором київської консерваторії, Різоль одним із перших радянських баяністів почав вводити до баянного репертуару твори професійного музичного мистецтва. Сотні зразків класики – композиції Баха, Бетховена, Вівальді, Чайковського, Глінки та ін. – він аранжував і адаптував для ансамблю баяністів. Завдяки цьому, на думку Сергія Грінченка, учня Різоля, репертуар ансамблю вийшов за межі локально-етнічного «музичного продукту» й піднявся до академічного загальносвітового рівня; в цьому й причина довголіття колективу.
Сьогоднішній склад квартету – Олексій Коломоєць, Олег Шиян, Ігор Саєнко, Роман Молоченко. Унікальність ансамблю також в тому, що музиканти грають на спеціально виготовлених баянах з рідкісними тембрами: баян-баритон, баян-контрабас, баян-гобой, баян-кларнет. Це й дозволяє квартету виконувати різноманітні твори, зокрема й написані для симфонічного оркестру.
RIZOL QUARTET
Квартет баяністів імені Миколи Різоля:
ОЛЕКСІЙ КОЛОМОЄЦЬ (I баян) ОЛЕГ ШИЯН (ІІ баян), ІГОР САЄНКО (баян-баритон) – керівник, РОМАН МОЛОЧЕНКО (баян-контрабас)
Участь беруть:
ЛІЗА ЛІПІТЮК (сопрано)
Архив расписания концерта Bach.Piazzolla. Мистецтво фуги