Мелочи жизни

Світлій пам'яті
народного артиста України
Олександра Бондаренко

п р и с в я ч у є т ь с я

«…Мета моя ... — правдиво намалювати життя і до речі показати,
наскільки це життя ухиляється від норми ...
Буду триматися тієї рамки, яка ближче серцю ...
Рамка — це абсолютна свобода людини …»

(Антон Чехов)

Майже (!) Водевільні події, старі і вічно нові життєві історії в запитаннях та відповідях, взяті зі сторінок « Строкатих оповідань »Антоши Чехонте (він же — Людина без селезінки) 1880-х років.

Це своєрідний колаж з міні-вистав, в основу якого лягли чеховські оповідання: «Дочка Альбіону», «Довгий язик», «Обиватель», «Гаманець», «Комік». Кожна займає хвилин п'ятнадцять-двадцять, але за цей час герої виявляють в собі такі емоції і почуття, про які вони самі вважали за краще б мовчати. На жаль, у цілком симпатичних людей оголюються далеко не найкращі якості, і для цього достатньо одного, нехай навіть незначного, випадку.

Яка подія може пустити навскіс життя успішного громадського урядовця і його дружини? Яка ситуація перетворює нерозлучних друзів у тварин, готових перегризти один одному горло? Що ж сталося такого, що в невинних очах молоденької дружини чоловік раптом виразно побачив розпусту? Чому відставний військовий, мирно розмовляючи з гостем, так раптово вибухнув гнівом?

«Дрібниці життя» — це концентрат. Емоцій, почуттів, подій. А концентрат, як відомо, треба споживати маленькими дозами. Щоб не стало погано. Від думки, що людська натура слабка перед спокусами до такої міри, що сама навіть не підозрює цього.

Виставу створено на основі самостійних робіт, зроблених артистами театру.