«Сад Любові» (В. Франчук)
Наталя Ткачова,
студентський Медіа-центр
Університету «Україна»
МИСТЕЦТВО… ШПАТЕЛЕМ
Я творю для того, щоб люди не забували,
що в них є душа. А, кажуть, вона вічна...
Валерій Франчук
У Національному музеї Тараса Шевченка 5-го квітня 2013 року неординарний художник Валерій Франчук здивував усіх відкриттям своєї нової виставки «Сад любові», на якій було представлено графіку, картини та дерев’яну скульптури митця. Виставка проходила в рамках арт-проекту «Культура + Р2 = мистецтво», який організовує галерея «Арка» та телеканал «Культура».
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений художник України, лауреат премії імені Василя Стуса, член Національної спілки художників України, це ще не всі досягнення Валерія Франчука. Численні почесні грамоти, відзнаки та ордени засвідчують неймовірний талант художника. За плечима цієї людини мистецтва вже більше 100 групових і республіканських художніх виставок та 120 персональних.
У рамках цієї мистецької акції Валерій Франчук показав ще й сам процес творення своїх шедеврів. Такий майстер-клас ви навряд чи бачили. З легкістю і невимушеністю він взяв фарбу, простий будівельний шпатель і почав творити дивовижні картини. «Знайшов я цей шпатель, коли ремонтував свою квартиру. Вирішив спробувати, адже по консистенції гіпс і олійна фарба дуже схожі. І вже 23 роки я малюю тільки цими шпателями», говорить митець.
Із почутого на прес-конференції легко зрозуміти, що художник дуже відкрита й трохи сором’язлива особистість. Він не зазнається і дуже полюбляє відвідувати виставки інших митців: «Я йду на виставки до всіх, хто запросить, бо кожен художник це окремий світ. Я нікого не лаю і не вказую, як треба жити і працювати. Бо митець має право на вираження свого світосприймання, а ми можемо тільки погоджуватися чи не погоджуватися…»
По закінченню прес-конференції відбулось урочисте відкриття експозиції. Серед вельми шанованих гостей також був і Іван Драч. «Це прекрасно, що у людини такий талант, його усе слухається, він може малювати і пензлем, і шпателем, і підошвою…» посміхаючись, зазначає поет.
З першої миті перебування на цій виставці одразу розумієш, що кожна картина, представлена глядачам, – це унікальний витвір мистецтва. Художник передає свій настрій, враження, емоції завдяки фарбі. Його картини справді можна назвати духовним внеском у розвиток культури.
Легко простежувався весняний мотив експозиції. Хоча декілька картин було виконано у холодних тонах, митець пояснив це так: « …У цих картинах є трохи прохолодного вітру. Що ж ми можемо зробити, коли цього року зима нам показала таке різнобіччя, тому хочеш не хочеш, воно впливає на мої картини…».
Після офіційної частини, з великим задоволенням, Валерій Франчук роздавав автографи і фотографувався з охочими. Кожен, хто завітав на цю виставку, отримав море позитивних емоцій і доторкнувся до високого мистецтва.