Більше десяти років викладає в Київському національному університеті будівництва та архітектури. Багаторазовий учасник художніх виставок та аукціонів. Її роботи знаходяться в приватних зібраннях колекціонерів Франції, Кореї, США, Росії, Ізраїля та України.
Гуаш, що потребує майстерності, сміливості, віртуозності — одна з улюблених технік художниці. Натюрморт та міський пейзаж — улюблені жанри. Зникаюче місто та занедбані старі будинки — не лише тема для ліричного пейзажного етюду, а й постійний біль зодчого та спроба закликати до дбайливого збереження міських пам’яток. Її активна громадянська позиція — відчутна допомога у цій непростій за нинішніх умов справі. Шоколадний будинок увійшов у коло будинків, до яких тремтливо ставиться Катерина Галак: 2010 року вона ініціювала конкурс студентських проектів з облаштування подвір’я Шоколадного будинку, проводила благодійні аукціони на користь його майбутньої реставрації, залучала студентів до практичних робіт з відновлення фасаду, кожного року знайомить студентів зі збереженим інтер’єром будинку, зацікавлює його історією.
Малюнок архітектора — особливе явище. Культуру малюнка та кольорової графіки, притаманну архітекторам-майстрам 1940—1970-х, на жаль, втрачено. Ретельно розроблені комп’ютерні програми тривимірного моделювання з потужним інструментом рендеринга та автоматичною побудовою світло-тіньових ефектів значно полегшують роботу архітектора, вилучаючи з його повсякденної практики навички швидкого начерку, віртуозної рукотворної графіки, сміливого живописного етюду. Вільне володіння мовою реалістичного малюнку — невід’ємна складова процесу створення виразної художньої форми. Збереження традицій класичного архітектурного малюнка сьогоднішнім викладачем — значний внесок у розвиток сучасної досконалої вітчизняної школи архітектурного вислову. Відомі архітектори минулих століть поєднували майстерність зодчого з мистецтвом малюнку та скульптури, відомі художники зверталися до архітектурної творчості. Катерині Галак близька формула живого ставлення до природи, яку намагався прищепити учням П. Чистяков, його переконання, що повне, досконале мистецтво не є мертва копія з натури, а продукт душі та людського духу.
Радість повсякденного спілкування з предметним середовищем, здатність сформувати його за принципами власного смаку, участь у захоплюючому процесі створення численних варіантів побутування одного предмета у різному оточенні зі спробою зафіксувати найтонші прояви змін його поведінки, вишукана, переважно холодна кольорова гама, продумана композиція, милування акордами різних матеріалів та фактур, вміння завершити роботу. «Існує такий ступінь насиченості майстра культурою минулих століть, при якій він абсолютно проти своєї волі, так би мовити, органічно функціонуючи, є наслідувачем стильових традицій багатьох поколінь. У цьому квінтесенція будь-якої культури, і тому зрозуміло, що будь-який майстер може впізнати в собі "родича" якогось класика або навіть близького сучасника», — писав Костянтин Мельников, видатний російський архітектор ХХ століття. Катерині Галак до вподоби мозаїчна, кристалоподібна манера Врубеля, близький ефект вихопленого з життєвого потоку кадра та імпресіоністична манера передачі світло-повітряного середовища Костянтина Коровіна, музичне почуття ритму Борисова-Мусатова. Вона шанує декоративну виразність кольору полотен Матісса, парадоксальність Пікассо, його схильність помічати зворотній бік явищ та обирати нову стилістику на новому життєвому етапі.
Саме тому «Галактика #2» для художниці — лише миттєва зупинка, одна з ймовірних систем у нескінченному космосі можливих спроб вираження власного світосприйняття.
