12 вересня о 20:00 Довженко-Центр в рамках відкриття Музею кіно презентує музичний кіноперформанс — рідкісну авангардну стрічку «НАРИСИ РАДЯНСЬКОГО МІСТА» (1929) із саундтреком наживо електроакустичного гурту DZ’OB (Дніпро).

Цього ж дня глядачі зможуть безкоштовно відвідати прем’єрну виставку Музею — ВУФКУ. Lost & Found, яка розкриє невідому історію “українського Голлівуду” — Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ), що існувало в 1922-1930 рр.

У фокусі музичного кіноперформансу – фільм «Нариси радянського міста» (1929) одного із піонерів української документалістики, режисера Дмитра Дальського. Раритетна стрічка, знята на базі Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ), цікава насамперед унікальними кадрами міського простору та повсякдення Харкова, тодішньої столиці УРСР. Фільм є цінним взірцем ранньої кіноурбаністики і важливим документом епохи — тут можна побачити славетний будинок харківського Держпрому, Палац праці, театр «Березіль», магазини і заводи, фабрики і кінотеатри.

Саундтрек до стрічки створив гурт із Дніпра DZ'OB — акустично-електронний ансамбль, який поєднує у своїй творчості традиції академічної музики та сучасне електронне звучання. Крос-жанровий колектив, у складі якого грає 7 музикантів, руйнує традиційну музичну концепцію, в якій, наприклад, жанр Хаузу та музика Шнітке існують у зовсім різних системах відліку. Синтезуючи різні жанри, музиканти віднаходять своє неповторне, еклектичне звучання, яке розмиває межу між епохами, школами та традиціями.

Довідково:
«НАРИСИ РАДЯНСЬКОГО МІСТА»
УСРР, 1929, Одеська кінофабрика ВУФКУ, 29 хв.
Режисер: Дмитро Дальський
Сценаристи: Дмитро Дальсьский, Олександр Індлін
Оператор: Юрій Тамарський
Художник: Володимир Каплунівський

«Нариси радянського міста» фільмувався навесні та влітку 1929 року. Стрічка, інша назва якої «Українська столиця», знімалася вчорашніми випускниками Одеського державного кінотехнікуму й анонсувалася як «великий культурфільм, що всебічно покаже життя Харкова». У цей час моду на «міські симфонії» задають «кіноки», які в тому ж 1929 році випускають два фільми про інші українські міста: в «Людині з кіноапаратом» Дзиґа Вертов з Михаїлом Кауфманом знімають, окрім Харкова, ще Одесу та Київ, а свій режисерський дебют «Навесні» Михаїл Кауфман повністю присвячує Києву.

Для режисера фільму, комсомольця Дмитра Дальського «Нариси радянського міста» стали другою учнівською роботою після агітаційної кінохроніки «Звіт Харківської міськради», знятої разом із оператором Дмитром Содою в грудні 1928 року. Пізніше Дальський знімає разом із Людмилою Сніжинською оборонний антифашистський фільм «Можливо завтра» (1932) та остаточно зупиняється на документалістиці.

А от оператор стрічки Юрій Тамарський працював асистентом Данила Демуцького, приятелював з Олександром Довженком, а згодом зафільмував перший український кольоровий фільм «Сорочинський ярмарок» (1939). Наприкінці Другої світової війни емігрував до Бразилії, де зняв понад 30 документальних робіт, допоміг налагодити виробництво кольорових кінофільмів і зняв першу кольорову бразильську кінострічку. 1960 року Тамарський перебрався до США, де у співавторстві зі Славком Навицьким зняв культовий у колах української діаспори фільм «Шевченко у Вашингтоні» (1965). Автор мемуарів «Щоденник фільмара».

Фільм зберігається в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Г. С. Пшеничного

Прем’єрна виставка Музею кіно ВУФКУ. Lost & Found розкриє історію міжнародного успіху Всеукраїнського фотокіноуправління — державної організації, яка у 1920-ті роки сформувала українську кіноіндустрію. мультимедійна експозиція площею 1500 кв.м представить експонати з провідних українських музеїв та небачені скарби з колекції Довженко-Центру. Рідкісні кадри фільмів, кінохронік та анімації, унікальні архівні документи та фото, що перенесуть глядача в атмосферу буремних 1920-х. Проект поєднав тогочасну та сучасну літературу, музику, дизайн та візуальні мистецтва.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.