У Києві, на Подолі... або «Гдє ві сохнітє бєльйо?»

Вистава Володимира Петранюка «Гдє ві сохнітє бєльйо чи У Києві на Подолі» (комедія з піснями, чаркою та цимісом за мотивами водевілю Миколи Янчука).

Історія кохання єврейської дівчини Рахілі і українського парубка Богдана, що розгортається на тлі життя і спілкування двох родин на одному Подільському подвір’ї.

Весна у післявоєнному Києві наповнює людей добрими сподіваннями, веселою вдачею і міцним бажанням жити по-новому. Два помешкання, що їх вікна виходять в один двір займають родина євреїв і сім’я українців. Вони традиційно і незло сваряться між собою, бо кожні вважають себе кращими. Подвір’я наповнене єврейськими і українськими жартами, піснями і сварками, а повітря переповнене ароматами козацької і єврейської кухонь. Натомість нове покоління живе своїм власним життям. Парубка і дівчину не цікавлять бабчині забобони. Їх молодість і любов не зважає на національні звичаї і обмеження. Поки батьки перебувають на єврейському недільному базарі, Богдан і Рахіль, руйнуючи міжнаціональні перепони, зізнаються одне одному в коханні і погоджуються на шлюб. Та муром між ними лежать столітні забобони, що їх сповідують батьки. Але весна, перемога у війні, щире кохання і сподівання на краще життя долають мури. Батьки сваряться і миряться, б’ються і вибачають одні одним, бо найбільший аргумент на користь молодим — це весілля, яке робить з двох різних родин одну велику сім’ю в одному дворі у Києві на Подолі.

Вуличний філософ Подола Гоп-з-точилом робить зворушливі висновки і повчання, пересипаючи свої філософські гасла рецептами української і ізраїльської кухні, а веселий міліціянт — дільничний Собачко, який завжди напідпитку, підкріплює жартівливу атмосферу Подолу міліціянськими байками і анекдотами з подільських вулиць.