Монодрама «Квітка ностальгії»

Вистава – лауреат міжнародних та всеукраїнських театральних фестивалів «Марія», «Монологи над Ужем», “Дніпро.Театр.UA”, фестивалю імені Квітки Цісик… Вистава, що вражає своєю неймовірною енергетикою…
«Живий» звук.
Режисер-постановник – Любов Липовська
Режисер з пластики – засл. діяч мистецтв України Мирослава ВОРОТНЯК
Музичне оформлення – Андрій ТОМЕНЧУК, засл. працівник культури України Іван
АРСЕНИЧ
сценографія – Ольга ХІЛОБОК
В ролях: Мар’яна КОДІНА-ІВАНОВИЧ, засл. працівник культури України Іван
АРСЕНИЧ (скрипка), Андрій ТОМЕНЧУК (гітара)
“Чути кру-кру-кру
В чужині помру,
Заки море перелечу —
Крилонька зітру…”

Останньою піснею, записаною Квіткою Цісик, були «Журавлі» на слова Б. Лепкого. Згодом пісня стала символом трагічної долі самої співачки… Українська квітка, що виросла на американському грунті. Скільки їх – доль вирваних з корінням з рідної землі? Не злічити… Талановиті, працьовиті, амбітні… Вони могли співати, танцювати, грати, писати, конструювати, відкривати – словом, ТВОРИТИ – на рідній землі і для рідного народу. Але злий рок, доля розкидали їх по світу. Що залишилось у них? Душа… А душа – це пісня… Українська пісня, що ностальгічно і наполегливо нагадувала за далеку і таку близьку, таку жадану і таку недосяжну рідну домівку…

Заки море перелечу – Крилонька зітру…