Княжна

Моновистава, драматична поема (за творами Т. Г. Шевченко: "Княжна","Відьма")

…що первинно – Земля чи Космос?..Разом, або ж окремо, — ці парадигми буття (не-буття) мають циклічність існування (народження – розвиток – смерть -... – народження…; весна – літо – осінь – зима -…), це пульсує-існує у ритмі мотивів старовинних народних пісень і легенд, якими насичена творчість Шевченка. У даному театральному творі(дійстві) взято за основу дві Шевченкові поеми, коріння яких – у глибинах народних, — досліджується тип української жінки із розвиненим материнським інстинктом, який завжди гармонізував існуючу дійсність.

Воля, розум, чисте та добре серце, краса – якості, притаманні справжній Берегині. Але…що змінюється, коли берегти вже нема чого?. Досліджуються розвиток та руйнація Жінки – частини Всесвіту — у запропонованих життєвих обставинах. Напевно, що з правом на надію, — у іншому вимірі, в іншій історії.. Є спроба – шляхом сценічного дійства (професійна театральна школа проживання) – відтворити дихотомію жіночих почуттів (у найвищих моментах радощів та просвітлення, у найнижчих гірких падіннях та пристрастях). Доля веде нашу Берегиню із Задзеркалля у минуле життя, де були сонячні села, пошуки любові, невдале одруження, дочка, божевілля, голод, зрада, втрата дитини,знищення Природи і Всесвіту — і, як циклічний порятунок – відродження, захист величної Природи(зорі у Космосі, води у Дніпрі) та повернення до Господа і християнських цінностей.

Моновистава — багатопланова:
1.Історія жінки
2.Історія народу
3.Релігійний Всесвіт
4.Метафізичний простір.