Neo ballet «Дон Кихот»

«DON QUІXOTE» («ДОН КІХОТ»). НАЙРОМАНТИЧНІША ПОДОРОЖ ВІДОМОГО ЛИЦАРЯ НА КРАЙ СВІТУ, НА КРАЙ КОХАННЯ
ВПЕРШЕ в Україні. Сенсаційний сучасний експериментальний ballet of light про пригоди найпопулярнішого ідальго усіх часів та народів. За мотивами роману Мігеля де Сервантеса. За мотивами легенд та міфів про Дон Кіхота. За участю найактуальніших молодих українських акторів.
ВПЕРШЕ в Україні. Захоплююча подорож легендарного романтика-лицаря – у новому проекті — це актуальна сучасна хореографія та унікальна партитура світла. Рух народжує світло, світло народжує рух. Так народжується мрія. Отже, ballet of light (балет світла) — багатовимірний умовний жанр нового проекту, який і передбачає подорож сучасної Людини до Світла крізь темне марево часів.
Хореограф-постановник – Ольга Сємьошкіна. Композитор – Юрій Звонар. Художник – Катерина Маркуш. Продюсер – Слава Жила.
У виставі задіяні відомі молоді актори популярних українських театрів: Акмал Гурезов (Театр драми та комедії на Лівому березі), Тетяна Міхіна (Національний театр ім.І.Франка), Віталіна Біблів (Театр «Золоті Ворота»), Василь Кухарський (Театр на Подолі), Даша Легейда (Національний театр імені Івана Франка) та інші.
Образ Дон Кіхота у світовій культурі – це споконвічна спроба розгадати таїну його невгамовної душі, відчути та зрозуміти високі наміри лицаря-дивака, якого полонила власна мрія. Який вже декілька століть мандрує найкращими сценами світу. Цей образ намагались розгадати у десяти відомих балетах (серед яких найвідоміший, класичний, на музику Людвіга Мінкуса), а також у різних операх та мюзиклах.
Нова спроба доторкнутись до таємниці душі великого романтика – вже засобами сучасного музичного пластичного театру – це також відчайдушна подорож у раніше невідомі світи. Лише в Києві, на сцені Жовтневого палацу, новий Дон Кіхот існуватиме — на межі світу і світла, мрії і фатуму. Руху і музики. Новий Дон Кіхот – сучасна людина і символ багатьох культурних епох.
Прем’єрний арт-проект – це спроба синтезу хореографії, світла, драматичної гри, пластичних асоціацій.
Це вистава-сповідь та подорож-метафора. Вперше Дон Кіхот вирушить у далеку путь зі своєю вірною подругою, яку ласкаво називає РосінанТА. І сама Доля випробовує його повсякчас – небезпечними зустрічами, власними мріями, химерними зачаруваннями. Доля, як і РосінанТА, і Герцогиня – мають жіноче обличчя та жіноче серце. І мандри сучасного Дон Кіхота – це, власне, і є його шлях не тільки на край світу (аби знайти свою мрію), але і на край світла, аби серед похмурої ночі життя відшукати єдине кохання, яким повсякчас марить цей найвідоміший лицар усіх часів та народів.
Вперше сценічний простір в сучасній хореографічній історії про Дон-Кіхота – крізь призму світлотіні. Чорне та біле, світло та темрява. Чорний кабінет сценічного простору трансформується у сни та реальні подорожі легендарного героя. Саме його подорож — крізь світло і тінь, крізь день та ніч, крізь марення та відчуження — і є очевидним концептом прем’єрного проекту, у якому сучасний глядач відкриє для себе нового Дон Кіхота.
Такий Дон Кіхот – наш сучасник. Адже його дух може існувати у різні часи, у різні епохи. У кожному з нас. Птахи, охоронці, лікарі, бандити, мандрівники – це супутники тривожної душі Дон Кіхота у наш з вами час.
РосінанТА – вірна супутниця ідальго — проходить разом з героєм через усі випробування, бо віддана йому усім серцем, адже душа РосіннаТИ – то, насправді, душа шалено закоханої дівчини, яка ніколи не полишить свого невгамовного лицаря.
Санчо Панса — добродушний провокатор та друг, людина, котра прагне влади, але водночас і тихого комфортного затишку.
Дульсінея – образ ірреальний, вигаданий (як і у Сервантеса). Це образ недосяжної мрії, ідеальної жінки. Це та вершина, яку прагне покорити кожний мандрівник.
Доля – один з найважливіших образів нового балету: вона може змінювати обличчя, може приміряти на себе маски різних персонажів. Доля супроводжує героя різними шляхами, випробовує його у різних обставинах. Вона ж щось особливе та таємне ворожить і у його власному житті.
У виставі «DON QUІXOTE» («ДОН КІХОТ») ви не зустрінете банального переказу усім відомих подій на основі класичного роману, — говорить постановник та хореограф Ольга СЄМЬОШКІНА. – Це, насамперед, історія про бентежну душу, котра повсякчас прагне Світла. І шукає таке світло у образі та подобі кожного ближнього та чогось вигаданого і надосяжного. Така хореографічна історія — наш уклін Творцеві, митцеві. Тим, хто віддаляє нас від сірої повсякденності і переносить у світлий світ фантазій, жартів, мрій. Така історія, як у нашому балеті, могла би трапитись з кожним глядачем. І сценічне рішення – від простору сцени до окремих мізансцен, а також пластична мова – все це і допоможе на певний час полинути у той світлий світ, у той романтичний простір, де живуть ілюзії і мрії.
Актори, які беруть участь у постановці, передусім працюють у драматичних театрах. І їх індивідуальності максимально вплинули на формування хореографічної мови у цій виставі. Тобто вплинули і на той хореографічний напрям, який повсякчас ми відкриваємо і самі для себе, і, сподіваюсь, відкриємо також для нашого глядача. Епіграфом до нашої вистави могли би стати слова Сіда Ахмеда, магометанського філософа: «Хто вважає, що все на Землі перебуває в одному і тому ж стані, той помиляється; навпаки – все у світі проходить певний цикл, здійснює певні кола: за весною прийде літо, а за літом – осінь, а потім зима. І все це як постійне колесо. І тільки життя людини, що легше за вітер, котиться повсякчас до фіналу, сподіваючись відродитись вже у якомусь іншому житті, ніякими перепонами не обмеженому». Отже, життя нашого лицаря, яке зовні дуже легке (light) як вітер, це і є життя лицаря Дон Кіхота. Адже є його невгамовний потяг до світла (light). Такі образи — траєкторія сучасного ballet of light, який подарує сучасним гля
дачам нового сучасного героя і нові неповторні відчуття.
ОЛЬГА СЄМЬОШКІНА – головний балетмейстер Національного театру імені Івана Франка. Брала участь у створенні найпопулярніших українських вистав – як у Києві, так і в інших містах України. Серед найгучніших проектів – «Оскар і Рожева Пані», «Гамлет» (в Івано-Франківську). Ольга працювала в найрейтинговіших українських телевізійних проектах «Танці з зірками», «Танцюють всі!».
ЮРІЙ ЗВОНАР – композитор
СЛАВА ЖИЛА – директор-художній керівник Київського театру «Актор», ініціатор та організатор незалежних театральних проектів за участю найвідоміших українських акторів: Олексія Вертинського, Ольги Сумської, Лілії Ребрик, Юрія Горбунова, інших.
КАТЕРИНА МАРКУШ – художник.