Аушвіц, 1944 рік. Саул Аусландер – єврейський полонений і член зондеркоманди. Його робота – супроводжувати в недовгий шлях в'язнів, які прибувають до табору безупинно. Потім – зачищати сліди їхньої присутності і чекати нових. Серед тисяч людей, що проходять через газову камеру, один виживає на лічені хвилини. Саул дізнається в ньому свого сина і вирішує будь-що-будь поховати тіло за всіма правилами. У таборі зріє повстання, Саул стає занадто вразливим, але він думає тільки про сина... якого, можливо, у нього ніколи не було.
Для Ласло Немеша ця картина стала режисерським дебютом у повнометражному кіно. Раніше він працював над короткометражками "Приклавши трошки терпіння" (2007) і "Джентльмен бере відпустку" (2010).
Фільм був знятий у дуже короткі терміни – 28 днів. Всі сцени на вулиці були зняті при природному освітленні.
