 | ||||
|
||||
 | ||||
|
||||
| ||||
|
||||
| ||||
|
Общий рейтинг
 
4.5/5
из 21 оценок | ||||
 | ||||
каюсь… до вчорашнього вечора я легковажно сподівався, що знаю чимало про театральний київ і його колективи…"Імператорські" і «академічні», «муніципальні» і «героїчні»… а виявляється, все це не зовсім так… на запрошення завітав я до театру «театральна лабораторія»... на виставу «діалоги з клітки» олександра костинського. знайомлюсь: постановка та музичне оформлення - Ігор шуб. художник-постановник - марія шуб. режисер - артем черпаков актори - марина локтіонова, Євген локтіонов, Ігор шуб... у своїй анотації театр написав: «у пташиній клітці опиняються три птахи. жінка і двоє чоловіків. дехто з них, знаходиться тут давно. дехто потрапляє вперше. а дехто з однієї клітки переходить у іншу. Їхнє ставлення до клітки, до свободи і одне до одного створюють кумедні і драматичні ситуації з міцною інтригою і несподіваним фіналом. » але виявилось під час цього щемливого перегляду, що і п»єса олександра костинського, і графічно точна та вишукана вистава Ігоря шуба значно глибші, значно мудріші... і залишають у глядача «післясмак» напруженого пошуку відповідей, на які кожен з нас в той чи інший спосіб старанно шукає відповіді впродовж всього життя, в кожному своєму вчинкові, на кожному з життєвиї перехрів, де на тебе чекає вибір: наліво підеш.. напрао підеш... прямо підеш… вистава мені видалась достатньо фахово досконалою, з прекрасними акторськими роботами, з глибокою психологічною пропрацьованістю і вправним умінням скеровувати емоції залу. з чудовою музичною драматургією і вдалим лаконічним сценографічним вирішенням. взагалі, в сьогоднішніх реаліях, коли україну розривають корупційні схеми і люди "по поняттях", не всі митці ризикнуть, хай і «езопівською» мовою, так говорити про больові точки суспільства, розкриваючи страждальну душу людини! якраз ця вистава талановито демонструє те, що її творців хвилює, на що вони прагнуть знайти відгук у глядача. чотири роки війни на сході україни, безперечно, впливають на мистецтво. воно відгукується і ось такими емоційними сценічними переосмисленнями. у фокусі уваги митців постає людина у протистоянні обставинам сучасності, людина у визначенні свого місця у сьогоднішньому житті, людина, яка гостро реагує на болючі виклики часу. асоціацій на цій виставі виникає чимало, вони болючі, вони емоційні і точні... вони пронизують і потрапляють "у десяточку"... ця вистава, на мій погляд, необхідна сьогодні, тут і тепер! вона зараз звучить і являється певним камертоном людських почуттів, виконує свою місію, вона здатна змінити того, хто до неї доторкається! вітаю театр "театральна лабораторія"! зі знайомством! |
