Сорочинская ярмарка / Сорочинський Ярмарок

Актёры: Солопій Черевик, кум Цибулі н. а. України О. Кравченко, н. а. України В. Рожков Парася, його дочка Г. Грегорчак, Н. Красовська, Л. Сагат Хівря, мачуха Парасі з. а. України Л. Бєльська, з. а. України І. Лапіна, Г. Довбня Гриць Голопупенко В. Одринський, О. Чувпило Цибуля н. а. України В. Богомаз, з. а. України С. Мельниченко Мокрина, його дружина н. а. України Л. Маковецька, з. а. України В. Донченко-Бутковська, з. а. України І. Лапіна Афанасій Іванович з. а. України С. Бондаренко, з. а. України М. Бутковський Хвенько, циган А. Курбанов, Д. Шарабурін Груня, циганка Н. Красовська, С. Приймак, А. Середа-Голдун Шинкар з. а. України С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Шинкарка з. а. України Л. Кузьменко, О.Ткачова Парубок К. Басковський, В. Котенко Дівчина О. Забашта, Г. Коваль Квасниця К. Басковський, О. Палій Чумак, людина з народу Б. Яцик Жінка О. Ткачова Парубки, дівчата, перекупки, бублейниці, чоловіки, жінки артисти хору та балету театру

Сорочинський ярмарок
за мотивами одноіменного твору М. В. Гоголя
Оперета на дві дії

«Сорочинський ярмарок» — масштабний національний проект, в якому широко представлені багатства українського народного промислу, широта української душі та народної мудрості, багатий український мелос та колоритний гумор, було увінчано у 2010 році престижною театральною премією «Київська Пектораль» за «кращу музичну виставу».
У виставі торкається пласт української культури гоголівських часів, коли щорічно відбувалися гучні ярмарки, такі, як Сорочинський. Яскравий калейдоскоп персонажів – всі представники тодішнього сільського населення. Головні герої вистави — чотири різних пари: романтичні Гриць і Парася, щаслива пара Цибулі та мудрої Мокрини та антипод цієї родини – сім’я Черевика та Хіврі. Хівря стає на заваді подружньому щастю Гриця та Парасі, втім кохання допомагає молодим подолати інтриги підступної мачухи. Закінчується вистава гучним весіллям щасливої молодої пари.

«Сорочинський ярмарок» допомагає звернутися не до тужливої теми української історії, а навпаки – посміхнутися, з гумором поглянувши на героїв, характери яких так ладно лягають в основу українського (такого суперечливого!) менталітету. Глядачі із захватом поринають у це масштабне галасливе й колоритне дійство, слідкуючи за долями головних героїв, які вміють кохати, дружити, співчувати, бути щирими й жити з відкритим серцем.

Вольова та сварлива Хівря намагається бути головною в сім’ї, через що чоловік відчуває свою неповноцінність і «ховається в чарку». Четверта пара – та ж Хівря та попович Афанасій Іванович – приклад так званого «вкраденого кохання». Заміжня Хівря, яка стає надзвичайно чутливою в присутності поповича, не відмовляється від залицянь Афанасія Івановича. А попович боїться, що про його «неправедне життя» підуть чутки.
Хівря стає на заваді подружньому щастю Гриця та Парасі, втім кохання допомагає молодим подолати інтриги підступної мачухи. Закінчується вистава гучним весіллям щасливої молодої пари.

Режисер-постановник – з. д. м. України Б. Струтинський
Диригент-постановник – н. а. України С. Литвиненко
Диригенти – з. а. України О. Мадараш, І. Ярошенко
Балетмейстер-постановник – н. а. України О. Сегаль
Хормейстер-постановник – І. Ярошенко
Художник-постановник – С. Павліченко
Художник з костюмів – Н. Трофімова, С. Павліченко
Художник по світлу – Р. Долинич
Звукорежисери – К. Василісков, А. Вінічук