Виставка «В єдиному просторі. Мистецтво 1970-1980-х років» є наступною у багаторічному проекті «Реалізми ХХ сторіччя» й водночас презентує започатковану у 2012 році програму «Музей відкриває фонди». Нинішня експозиція вже втретє розкриває концепцію «єдиного простору», підтверджуючи логіку співіснування культурних та мистецьких явищ, що тяжіють до різних світоглядних позицій. Побудована за принципом експозиційної доцільності та стилістичної єдності, вона надає можливість органічного співіснування в єдиній експозиції творів митців різних генерацій, естетичних уподобань, різноманітного світосприйняття – від тенденцій шістдесятництва до багатовимірної форми філософської авторської концепції вісімдесятих.

В експозиції презентовано 60 творів живопису й скульптури, що відображають типові явища й характерні тенденції мистецтва 1970-1980-х років. До виставки увійшли роботи художників-шістдесятників — М.Андронова, А.Нікіча, П.Осовського, В.Стожарова, В.Попкова, Д.Жилінського; художників 70-х років — Т.Назаренко, Н.Нестерової, О.Романової; майстрів 80-х — М.Ромадіна, О.Ситнікова, А.Тєгіна, А.Зінштейна, В.Михайлова, В.Лукки.

Що датовані сімдесятими роками, проте яскраво відображають тенденції попереднього десятиріччя. Майстри старшої генерації В.Циплаков, О.Грицай представлені також низкою творів, пластика яких тяжіє до реалістично-описової образотворчості.

Пластичним підґрунтям художніх тенденцій 1960-х постало явище ліричного реалізму, що його яскраво втілено у живописі братами О.П. та С.П. Ткачовими.

Для наступної генерації майстрів вирішальними були зовсім інші естетичні та етичні орієнтири. Так, образотворча мова художників сімдесятих-вісімдесятих ускладнюється та набуває рис інтелектуалізації як з боку художньої творчості, так й глядацького досвіду. Мистецтву цього періоду притаманні ліричне світосприйняття, тяжіння до алегорії, метафори, цитатності; ретроспективізм, підвищена увага до специфіки видів і жанрів образотворчого мистецтва, засобів художньої виразності. Мистецький простір стає багатовимірним. Усвідомлення дійсності все більше набуває форм філософського осмислення. Особливого світоглядного характеру в цей час набуває портрет і автопортрет. Творча молодь в особі Т.Назаренко, Н.Нестерової, О.Романової – учениць Д.Жилінського – гідно наслідувала шлях реабілітації пластичної мови й розширювала коло естетичних пріоритетів та тематичного розмаїття. В їхніх творах особливо відчутна стилістика наївного малярства, звернення до традицій мистецтва Відродження.

У вісімдесяті роки живопису притаманні особливі риси декоративності, гротескового та іронічного забарвлення, тематичної провокативності. Зазначений період представлений в колекції відомими художниками: М.Ромадіним, О.Ситніковим, А.Тєгіним (Москва); А.Зінштейном, В.Михайловим, В.Луккою, О.Важніним (Санкт-Петербург).

Колекція мистецтва 1970-1980-х років, представлена визначними іменами та хрестоматійними творами в історії сучасного мистецтва, є невід’ємною складовою унікальної збірки Київського національного музею російського мистецтва.