Варпаховський, Боровський, Луспєкаєв і київські театри 1950-60-х

17 лютого, о 17:00, у Домі МК відбудеться лекція відомого українського театрознавця, керівника літературно-драматургічної та інформаційно-аналітичної частини Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, дослідника українського театру Бориса Куріцина «Варпаховський, Боровський, Луспєкаєв, Борисов і київські театри 1950-60-х».

Київська театральна сцена наприкінці 50-х років ХХ століття стала своєрідною майстернею експериментів завдяки власне поверненням… Видатний театральний режисер, сценарист, художник Леонід Варпаховський після десятиліть арештів, заслань, етапу на Колиму, наприкінці 50-х опиняється у Києві. Саме тут на сценах Театру імені Лесі Українки, Театру опери та балету імені Т. Шевченка, Театру імені І. Франка втілює в життя знакові театральні постановки – «Мораль пані Дульської», «Дні Турбіних», «Паяци», «Давним-давно», «Бал-маскарад», «Оптимістична трагедія». Як і режисерові свого часу, частково цим постановкам судилася непроста доля – навіть до офіційних заборон. Однак незважаючи ні на що, режисерська робота Леоніда Варпаховського стала яскравою сторінкою театрального життя української столиці, і фактично відкрила професійну дорогу для нового покоління акторів, сценографів, режисерів.

Так, завдяки співпраці з Леонідом Варпаховський молодий художник, сценограф Давид Боровський не лише активно і новаторськи втілює в Києві кілька постановок, а й починає працювати із видатними театральними режисерами – Георгієм Товстоноговим та Львом Додіним, Анатолієм Ефросом та Юрієм Любімовим.

Дивовижною є й історія врятованого життя молодого актора майбутньої зірки театру і кіно Павла Луспєкаєва: Леонід Варпаховський фактично продовжив і професійне і особисте життя актора. Працюючи з ним у Тбіліссі, побачив, що Павло має складну хворобу судин, наполіг на його переведенні до Києва і власне тут актор відбувся.

Водночас на сцені Театру імені Лесі Українки уже в 50-х запалюється майбутня зірка театру і кіно – Олег Борисов.

Перегуки та сплетіння доль, неординарні режисерські рішення, симфонізм у київських театрах, перші гастролі знакових театральних труп до Києва… Усе це у 2-годинній лекції Бориса Куріцина. А ще – Вас чекає майже детективна історія про повернення плівки фільму-вистави «Мораль пані Дульської» до України і, звісно, перегляд фрагментів цієї вистави.

Також під час лекції ви маєте змогу придбати унікальне видання Леоніда Варпаховського «Наблюдение. Анализ. Опыт», що розкриває режисерські таємниці Леоніда Варпаховського – «від першої особи» і фактично є своєрідною професійною реабілітацією театральної школи Всеволода Мейєрхольда.