Заповіт цнотливого бабія

Так! Так! Так! Ви не помилилися, йдеться про героя усіх віків і часів! Перед вами неперевершений улюбленець і водночас лютий ненависник жінок — Дон Жуан! Ви запитаєте, де ж логіка, адже цнотливість жодним чином не асоціюється з його особистістю? Сучасний український прозаїк і драматург Анатолій Крим представляє нам свого Дон Жуана, бабія і гульвісу, на схилі років, який кається у своїх гріхах і запевняє нас у своїй ... невинності. Ні, від жінок він не відрікається, їх було рівно 617, і всіх їх він шалено любив та навчив буквально літати від переповненого почуття любові, літати від захоплення і щастя, але ... при цьому жодною з них він не володів. І ось останній, передсмертний вечір, сповідь закінчена.

Чернець, приголомшений почутим, полонений красою і гріхом перелюбства, готовий повернутися до світського життя. Відкрити своє серце для жіночої любові, погодьтеся, більш приємно, ніж перебувати в ув'язненні в монастирській келії. Знайшлася й гідна партія — дочка донни Анни, що прийшла помститися за свою, як з’ясувалося, багатостраждальну матір. Невмілий чернець, за намовою цнотливого бабія, чарує юну особу і обіцяє їй любов та безодню солодких відчуттів.

Поєднання цієї пари в любові — остання інтрига старіючого Дон Жуана.